Вітаю, друзі! На РЕБ🛡для хлопців з 128-ї закарпатської бригади залишилося зібрати 1333 євро.

Мене часто питають, де я беру мотивацію продовжувати. Друзі, а яка альтернатива? Так, я не живу в Україні вже (страшно подумати) скоро 20 років, але я не можу уявити світ без України, без місця, яке попри всі роки за кордоном називаєш домом. Багато українців, на жаль, вже відчули на собі втрату - війна лишила їх домівок і стерла те місце, яке було для них рідним, де пройшло дитинство, але в наших силах зробити так, щоб зберігти нашу велику Батьківщину.

Невже можна нехтувати навіть найменшою можливістю допомогти? Коли Україна переможе, ми всі, хто докладали своїх зусиль, будемо з чистою совістю святкувати почасти і СВОЮ Перемогу.

Програш трапляється раніше, ніж його оголошує суддя. Він спочатку трапляється в голові і в серці. Поки ви вірите в можливість перемоги, поки ви боретеся, ви не програли. Не дозволяйте їм здолати нас в ваших думках.

У вивченій безпомічності немає ні логіки, ні слави. Найбільше мене бомбить від фрази «ми нічого не можемо зробити». Це відверта брехня, розвод, ІПСО. Подивіться на світ. Він зараз такий, бо в усі часи були люди, які не витрачали час на ниття, а робили справу. Якщо б «ми не могли нічого зробити», то і досі би жили в печерах, займалися полюванням і збиранням. Світ рухають ті, хто робить. Якщо робити, то є шанс, що вийде. Якщо нічого не робити, то 100% програєш.

На фото наші співи для захисників півтора роки тому.

Revolut
PayPal
Банка Моно
Картка Моно 5375 4112 1130 6985
Картка Привата 5168752105070992
Для донатів в крипті напишіть в приватні повідомлення @kmukhortova

Звіти зі зборів